» » Скіфське золото Пісочина

Скіфське золото Пісочина



Територія Харківщини, заселена людиною ще з незапам’ятних часів, має величезні археологічні багатства – від примітивних знарядь кам’яного віку до середньовічних пам’яток. Деякі з них зустрічаються прямо на поверхні землі, та все ж більшість, надійно схована у верхніх її шарах, стає доступною для вивчення лише після спеціальних археологічних досліджень. Із 1978 по 1981 рр. відділ археології Харківського історичного музею на території сел. Пісочин проводив розкопки. Сьогодні на наші запитання відповідає керівник археологічних розкопок Вячеслав Георгійович Бородулін.

Як Ви натрапили на Пісочинські кургани?
На адресу музею прийшов лист, в якому розповідалося, що за місцевою легендою, через курган їхав козак, який провалився у глибоке підземелля й побачив безліч горщиків із дорогоцінностями. Ця легенда не залишилася поза увагою археологів, і ми виїхали на місце за вказаною в листі адресою.

Що собою становлять Пісочинські кургани?
Це насипи на поверхні землі висотою від двох до десяти метрів. У їх середині знаходяться величезні камери до двох метрів глибиною, спеціально викопані для поховання людей. Стіна й стеля в цих камерах зроблені з товстих дубових колод. Імовірно, кургани під час зведення мали форму піраміди. Пізніше через вплив природних умов або після багаторічної оранки, більшість курганів, розташованих на полях, майже зрівнялися з землею.

Скільки ж людям було потрібно часу для зведення такого кургану?
У кожному кургані зосереджена колосальна кількість людської праці. Прості підрахунки показують, що для спорудження курганного насипу висотою до семи метрів стародавнім людям потрібно було 500–600 днів, якщо при цьому щоденно працювало понад 100 чоловік. А для того, щоб знищити такий курган, сучасній землерийній техніці вистачить роботи на один день.

Скільки людей брало участь у розкопках?
По-різному, бувало в середньому 12–15 чоловік, в основному співробітники Харківського історичного музею та студенти історичного факультету Харківського університету (зараз – ХНУ імені В.Н.Каразіна).

Як ви дізналися, що це саме скіфські кургани?
У першому ж кургані нами були виявлені дивовижні речі – це металеві та золоті речі, домашнє начиння, зброя (наконечники стріл). У цьому ж кургані був і скіфський меч-акінак, піхви якого обшиті золотими пластинами (скіфські мечі були характерних розмірів, дуже короткі, для умілого використання вершником). Знахідки підтвердили наші припущення, що це курган скіфського періоду.

Скіфське золото Пісочина

Бляшки крестовидные в виде листов аканфа и соединенных розеток. Золото. Курган №33


Чим пісочинські кургани відрізняються від інших цього періоду?
Пісочинські кургани виділяються не тільки своїми значними розмірами (внутрішні камери були 4x4 м) й складністю обладнання поховальних споруд, а й цікавими знахідками. Так, під час розкопок одного з курганів під 7-метровим насипом знаходилося парне поховання, здійснене в ІV столітті до н.е. Знатна дівчина-скіф’янка була похована в парадному одязі, верхня частина якого майстерно розшита золотими бляшками із зображенням голови скіфа. Головний убір прикрашений 50 золотими підвісками, жолудями й масивними золотими пластинками та бляшками, на яких зображені міфічні тваринні й рослинні орнаменти. Також тут знаходились золоті сережки у вигляді кілець із закріпленими на них фігурками тварин з єгипетського фаянсу; фаланги пальців прикрашали 7 золотих безрозмірних каблучок. Друга жінка, похована в кургані, також належала до знатного роду, про що свідчать її речі: золотий перстень, унікальні золоті серги; золоті нашивні бляшки з зображенням крилатого оленя прикрашали одежу знатної скіф’янки. Пишність похоронного обряду підкреслюють масивні лещата для м’яса, велике бронзове дзеркало, амфора, туалетні приладдя, глиняний посуд, в тому числі й грецький чорнолаковий канфар (кубок для пиття). Розміри кургану та розташованого в ньому дерев’яного склепу, пишний поховальний обряд, а також золоті речі свідчать про те, що тут було поховано представників місцевої знаті.

Скіфське золото Пісочина

Медальон с изображением грифона, бляшки в виде треугольников,
с изображением пальметки и грифона. Золото. Курган №29.


Які найцінніші знахідки Ви виявили в Пісочині?
Значну наукову цінність має бронзовий псалій (деталь кінської упряжі). Серед знайдених речей до числа рідкісних знахідок належать золота шийна гривна, фігурні підвіски зі скла, золоте намисто, жертовник, меч-акінак у піхвах, золоті нашивні бляшки з орнаментом, бронзові цільнолиті дзеркала, електрові серги, залізний браслет із рифленою золотою оболонкою та оригінальний золотий медальйон зі стилізованими зображеннями тварин. Знайдені матеріали дали нову наукову інформацію про межу розселення й життя скіфів.

Скіфське золото Пісочина

Серьги с подвеской в виде зооморфного существа.
Золото, «египетский фаянс». Курган №8, погребение 1


Чи всі знайдені кургани були розкопані?
Ні, не всі. Хом’якова могила не розкопана, хоча в мене була задумка; провести розкопки та облаштувати там усе в первозданному вигляді, розмітити поховальну, побутові речі, посуд. Я навіть звертався до проектної організації, вони готові були розробити проект та збудувати конструкцію в кургані у вигляді музею. Але,на жаль, це не вдалося здійснити.

Потім Ви очолили експедицію до Старого Салтова?
Так. Під час земляних робіт біля мотороремонтного цеху відділення «Сільгозптехніки» в Старому Салтові провалилася земля, й у проваллях були виявленні уламки глиняного горщика, людські кістки та рештки шкіряного паска. Роботи там звичайно припинили й чекали на спеціаліста. Висновок навіть після поверхового огляду був лише один: на території майстерень виявлено безкурганний могильник так званої салтово-маяцкої культури VІІІ-Х ст. Величезна кількість знахідок: керамічний посуд, залізні знаряддя праці, бронзові, срібні, золоті й позолоченні прикраси підбили підсумки дворічної роботи. Виявилось, що кількість цікавих знахідок сягнула трьох тисяч.

Якщо скіфи мешкали на території нашого краю, виходить, вони наші предки?
Не зовсім так, ми не прямі їх нащадки, але звісно вони залишили слід від перебування на цих територіях,що побічно вплинуло на формування нашого народу.

Чи потрібна нам археологія?
Звичайно потрібна. Бо кожна без винятку пам’ятка матеріальної культури при науковому її дослідженні не тільки поповнює музейні колекції, але й обов’язково додає новий штрих до історії далекого минулого нашого краю. А це – наша історія!

Останнім часом внесено ряд змін до Закону України, які значно обмежують діяльність та перевірку археологів щодо проведення обстеження або експертизи земельних ділянок, що перевіряються на наявність археологічних реліквій. Що Ви про це думаєте?
Я вважаю, всі проекти планування, забудови й реконструкції населених пунктів, а також меліоративних, шляхових та інших робіт, що можуть становити загрозу археологічним об’єктам, повинні погоджуватися з відповідними органами охорони пам’яток історії та культури.
Артем Фисун, депутат Пісочинської с/р
svadebnet.ruknig5.ru

Теги: Скифы, курганы, золото, Песочин, Альтернатива, археология, культура, історія, знахідки, Харьков, раскопки


   Залиште ваш відгук

  • FACEBOOK
  • В КОНТАКТЕ
Заблоковано !!!

Контакти «ГО–«Альтернатива»»

Помічник депутата Харківської обласної ради: Станіслав Шапарь (095) 191-17-33.
Депутати Пісочинської селищної ради Олександр Тищенко (067) 741-33-91; Людмила Кісєльова
(099) 276-01-54.
Депутати Харківської районної ради: Артем Фисун (095) 671-17-22; Артем Костецький (067) 573-71-03; Дмитро Куріло (050) 532-28-50.
Депутат Харківської обласної ради: Віктор Кисіль (050) 956-18-08.

 

Наш E-Mail: